- зубити
- зублю́, зу́биш; мн. зу́блять; недок., перех., тех.Вирубувати зубці або робити насічку на чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зубити
Смотреть что такое "зубити" в других словарях:
зубити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
визублювати — юю, юєш, недок., ви/зубити, блю, биш; мн. ви/зублять; док., перех. Робити на чомусь щербини, виїмки … Український тлумачний словник
зубитися — I зу/биться; мн. зу/бляться; недок., тех. Пас. до зубити. II зу/биться, недок., діал. Проростати … Український тлумачний словник
визубити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
